Фінансова стратегія загальноосвітнього навчального закладу

Аналіз документів, що визначають державну політику у сфері освіти, та наукової літератури з проблем розвитку освіти показали, що суттєвою перешкодою розвитку закладів освіти є відсутність ефективного фінансового механізму забезпечення стабільного розвитку освітньої установи в умовах становлення ринку освітніх послуг.

Зміст основних документів Міністерства освіти і науки показує, що фінансово-економічна самостійність школи виступає як форма соціально-економічної автономності освітньої організації в просторі договірних відносин суспільства та системи освіти. Автономність освітньої установи - принцип державної політики в галузі освіти, закріплений у законі України «Про освіту». Правовий характер автономності школи полягає в її здатності виступати в якості юридичної особи - організації, адаптованої для участі в цивільному обороті.

Фінансово-економічна самостійність школи як юридичної особи є найважливішою умовою її інвестиційної привабливості і виступає як одна з умов стратегічного розвитку освітньої установи.

З прийняттям Стратегічного плану розвитку Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 визначені нові стратегічні цілі та стратегія управління діяльністю закладу з тим, щоб не залишитися лише в режимі функціонування, тобто, стабільного існування, а розвиватися в інноваційному просторі змін — в режимі переходу від минулого якісного стану до нового.

На шляху до реалізації стратегічних цілей в закладі були розроблені наступні пріоритетні напрямки:

• розвиток освітніх послуг та підвищення їх якості у відповідності із освітніми стандартами;

• створення умов для розвитку обдарувань кожного учня закладу;

• розвиток партнерських відносин між учасниками навчально-виховного процесу, між школою та її оточенням;

• створення ефективних та комфортних умов навчання та перебування у закладі для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Визначення пріоритетних напрямків розвитку закладу дозволяє адміністрації закладу, учасникам навчально-виховного процессу зосередити ресурси на досягненні поставлених завдань і сформувати відповідну фінансову стратегію.

Фінансова стратегія є складовою частиною загальної стратегії розвитку школи є яка має узгоджуватися з її цілями та напрямками. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової старатегії мають підпорядковуватися загальній стратегії розвитку навчального закладу.

Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості організації у змінному середовищі.

Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності загальноосвітнього навчального закладу: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл фінансів, грошові розрахунки та інвестиційну політику. Всебічно враховуючи фінансові можливості організації, об’єктивно оцінюючи характер зовнішних та внутрішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей організації тим умовам, які склалися.

Комсомольська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 є юридичною особою і може в певній мірі самостійно планувати свою фінансову стратегію. Разом з тим, заклад фінансується з державного і місцевого бюджетів і повністю залежить від того, яке фінансове забезпечення отримає від держави.

Відповідно до Закону України «Про освіту» відділ освіти Комсомольської міської ради Полтавської області на основі загальнодержавних нормативів установлює граничні обсяги бюджетного фінансування закладу та забезпечує фінансування витрат на його утримання. Фінансове забезпечення здійснюється на підставі затвердженого в установленому порядку кошторису доходів і видатків.

Кошторис має дві складові: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання установою основних її функцій та спеціальний фонд.

Аналіз надходжень до загального фонду установи за останні три роки свідчить про збільшення обсягів фінансування закладу в середньому в 1.5 рази, але видатки на реальні потреби школи, які залежать від цілого ряду чинників мають стійку тенденцію до скорочення. Тому, навіть визначивши пріоритети розвитку закладу і вибудувавши відповідну стратегію на позитивний результат розраховувати не доводиться.

Спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та його розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою її функцій. Наповнення спеціального фонду дає можливість закладу освіти в певній мірі спланувати фінансову стратегію і спрямувати фінансові надходження на досягнення стратегічних цілей.

Джерелами надходжень до спеціального фонду відповідно до Бюджетного кодексу України є : надходження на рахунок спеціального фонду коштів за оренду майна бюджетних установ (компенсація вартості енергоносіїв), суми за дорученням, а також від отриманих благодійних внесків. Кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, на загальних підставах використовуються згідно затвердженого кошторису на поточний рік. Загальна сума кошторису по спеціальному фонду на 2010 рік в Комсомольській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 склала 355574,00 грн.

Надходження благодійної допомоги за 2010 рік було здійснено у вигляді натуральної форми (меблі, книги, інвентар) на суму 42684,00 грн. та грошових внесків на суму . Кошти спеціального фонду було використано для придбання матеріалів та обладнання в 3D кінотеатр та сучасний кабінет фізики на суму 143059,13 грн. Також у 2010 році проведено поточний ремонт системи опалення на суму 15526,00 грн., капітальний ремонт покрівлі на суму 135165,00 грн.

Для порівняння обсягів надходження коштів та фінансування видатків до спеціального фонду по запланованих статтях протягом 2008 – 2010 рр. наведемо таблицю показників:

№ з/п Показники КЕКВ 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2010 р. у % до 2008 р.

Видатки усього 45352 58082 153961 339,5

1 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар

1131 42852 14273 128860 300,7

2 Оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160 718 32048 2500,00 348,2

3 Обладнання довгострокового використання 2110 149 0 66447 445,9

4 Капітальний ремонт інших об’єктів 2133 0 47592 135166 -

Аналізуючи таблицю, бачимо, що обсяги надходжень у 2010 році в порівнянні з 2008 роком збільшились більше ніж в три рази по всіх показниках. Цей факт свідчить про ефективне залучення додаткових джерел фінансування до бюджету школи.

Головними джерелами спеціального фонду є кошти Комсомольської міської ради та спонсора Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. І кошти місцевого бюджету і спонсорські кошти носять цільовий характер та орієнтовані на пріоритети розвитку закладу. Якщо кошти міського бюджету спрямовуються на здійснення капітальних ремонтів у школі то спонсори, орієнтуючись на інноваційну складову діяльності школи зацікавлені у вкладеннях у сучасні технології та засоби навчання. Так, протягом 2010 – 2011 років школа отримала на здійснення інноваційної діяльності 263 тис. грн. Аналогічні підходи до вкладення батьківських коштів формує і батьківська громадськість школи. За рішенням батьківської конференції у 2011 році основна частина батьківських коштів витрачена на дофінансування встановлення в школі та їдальні фільтрів доочиски питної води. Проект Батьківської ради міста Комсомольська «Чиста вода дітям» дістав фінансування Міжнародного Фонду Відродження і батьківські внески стали суттєвим його доповненням.

Протягом останніх п’яти років значно зріс імідж Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 з поглибленим вивченням економіки і права. Головним показником зростання іміджу закладу є утримання стабільної кількості учнів в умовах різкого зниження кількості дітей шкільного віку в місті.

Досягнення учнів і вчителів у навчальній творчій діяльності підтверджують стратегічну мету навчального закладу, яка полягає у створенні умов для реалізації здібностей кожного учня школи.

Збільшення кількості перемог в міських, обласних, активна участь у Всеукраїнських олімпіадах та МАН свідчить про зростання якості навчально-виховного процесу в закладі.

Про високий рівень рейтингу закладу свідчить щорічне зростання кількості учнів школи, як переможців у різних номінаціях традиційного міського свята "Твоє майбутнє, Комсомольськ".

Позитивно впливає на зростання іміджу школи запровадження нових інформаційних технологій. Позиціонування закладу як школи, де впроваджують інновації стало привабливим для спонсорів, які фінансують оновлення засобів навчання.

Важливою складовою, що суттєво впливає на імідж закладу є атмосфера творчості і співпраці між учнями і вчителями, що перетворює учасників навчально-виховного процесу на справжніх партнерів у спільній справі. Активну участь у навчально-виховному процесі відіграють батьки, які активно допомагають створенню і підтримці позитивного іміджу закладу.

Досягнення учнів і вчителів у навчальній творчій діяльності підтверджує стратегічну мету навчального закладу, яка полягає у створенні умов для реалізації здібностей кожного учня школи.

З цією метою беруть активну участь в конкурсах, змаганнях, проектах на міському, обласному, Всеукраїнському та міжнародному рівнях.

Про високий рівень рейтингу закладу свідчить участь учнів школи, як переможців у різних номінаціях щорічного міського свята "Твоє майбутнє, Комсомольськ".

Позитивно впливає на зростання іміджу школи запровадження нових інформаційних технологій. Позиціонування закладу як школи, де впроваджують інновації стало привабливим для спонсорів, які виділили тільки у 2010 році 163 тис. грн. на оновлення засобів навчання.

У 2009 році навчальний заклад включено в книгу Пошани "Флагмани освіти України".

Зміна середовища, в якому функціонує заклад освіти спричиняє коригування як фінансової так і загальної стратегії розвитку організації.

В освіті поняття інтегрованого маркетингу пропонує Т. М. Третьякова: «Інтегрований маркетинг в освіті - це діяльність навчального закладу, спрямована на створення нових освітніх послуг або вдосконалення наявних, виходячи з потреб ринку та обумовлює вивчення ринкової ніші» [3].

У ході системних змін змінюється соціальний статус директора школи, а значить, і його соціальна роль. Сучасний успішний керівник уже не може залишатися «головним учителем» або «головним методистом». «Він виступає повноправним стратегом, менеджером. Предметом його турбот стає імідж установи, його конкурентоспроможність на ринку освітніх послуг, залучення додаткових клієнтів і замовників, налагодження соціального партнерства, фандрайзинг, організація соціального проектування, маркетингова діяльність, організація PR-кампаній »[7]. Такі зміни вимагають від директорів прояву нових особистісних та професійних якостей для ефективного розвитку освітньої установи.

Таким чином, розвиток фінансово-економічної самостійності шкіл дозволить отримати такі результати:

-Набуття освітніми установами реальної фінансової самостійності;

-Раціональне використання бюджетних коштів галузі, підвищення доцільності фінансових витрат на рівні освітньої установи;

-Залучення в систему освіти додаткових позабюджетних коштів;

-Формування відносин «клієнт - виконавець» між учасниками освітнього процесу.

Сукупність ідей розвитку організації об’єднує стратегія

Виходом стає створення фонду розвитку освіти – неурядової організації, що працює за благодійними внесками батьків та здійснює фандрайзингову діяльність. Важливими принципами діяльності фонду є:

Формальність – має державну реєстрацію.

Статут, є юридичною особою;

Незалежність від держави;

Неприбутковість – прибуток спрямовується лише на розвиток освіти в школі;

Самостійність – самоконтроль та управління, розробка правил з боку закладу – в школі управляє цим фондом шкільна Рада;

Добровільність;

Суспільна корисність – інтереси розвитку освіти відповідають й інтересам суспільства [34].

Отже, для створення сприятливих, зручних умов для шкільного життя одним з напрямів стратегічного розвитку навчального закладу крім педагогічного складу, методичного та дидактичного забезпечення є матеріально технічне зміцнення навчального закладу, сучасний рівень інформаційно – комунікативних технологій.

Таким чином, найважливішим фактором розвитку школи в сучасних умовах виступає її готовність до тісної взаємодії з суспільством з усіх питань, що стосуються розуміння, проектування та забезпечення якості освіти.

Ми ж вважаємо, що в рамках нашого дослідження соціальна активність розглядається як професійна ініціатива школи за рішенням суспільно значущої проблеми з залученням всіх доступних ресурсів для її вирішення, відображених у Програмі розвитку школи.

На думку О. Є. Лебедєва: «Необхідність переходу до державно-громадському управлінню обумовлена низкою факторів. Перш за все, до них відноситься поступово формується орієнтація на становлення громадянського суспільства, а в зв'язку з цим і орієнтація на зростання громадської активності населення і на створення умов для посилення впливу громадськості на прийняття рішень органами управління »[6].

Вкрай необхідно грамотно оцінити соціальне середовище, що, у свою чергу, визначає спрямованість діяльності школи:

соціум засновує школу як соціальну організацію, дає їй певний статус, компетенцію, права та обов'язки, оцінює її діяльність;

соціум утворює загальний фон життєдіяльності школи;

соціальне середовище є джерелом висування вимог до школи, має певні очікування від школи;

соціальне середовище виступає джерелом необхідних для нормальної життєдіяльності школи ресурсів;

в соціумі школа знаходить партнерів, необхідних їй для вирішення своїх завдань, «споживачів» її продукції;

соціальне середовище породжує чинники, що дестабілізують школу.

Залучаючи громадськість в управління освітою, школа одночасно в умовах системних змін вирішує питання залучення додаткових ресурсів, зниження конфліктності та формування позитивного іміджу освіти. У цьому випадку ми можемо говорити про розвиток соціально-активної освіти.

Соціальна активність школи в умовах системних змін є фактором стійкості її розвитку в умовах ринкових відносин. Стійкість розвитку досягається в результаті зміни соціальної моделі поведінки школи в суспільстві. На відміну від колишньої моделі поведінки бюджетної установи, відповідальність за якість якого несло держава, нова модель поведінки освітньої організації спирається, перш за все, на високу ступінь власної відповідальності за результати своєї діяльності в суспільстві. Високий ступінь відповідальності в умовах фінансово-економічної самостійності, конкурентоспроможність та ефективність немислимі без наявності довгострокової програми розвитку школи в соціальному оточенні.

Незалежно від особливостей суб'єкта, на якого спрямована соціальна активність школи, ефективність соціальної активності з розвитку школи виявилася залежною від того:

-Наскільки зміст соціальної активності відповідає стратегії розвитку школи в умовах системних змін. 6

- Наскільки соціальна активність відповідає інноваційній формі освітньої діяльності - освітню послугу.

- Наскільки соціальна активність спочатку вибудовує партнерські взаємини школи з різними соціальними суб'єктами.

Таким чином, можна стверджувати, що соціальна активність може стати ресурсом розвитку школи в умовах системних змін при дотриманні наступних умов:

- Соціальна активність буде усвідомленої і керованої діяльністю школи з досягнення запланованих цілей її розвитку;

- Соціальна активність буде проявлятися в контексті розвитку школи як освітнього закладу в напрямках переходу діяльності школи на надання освітніх послуг, розвитку системи державно-громадського управління та розробки програми розвитку школи як бізнес-плану освітньої організації;

- Соціальна активність стане умовою побудови партнерського діалогу школи з різними соціальними суб'єктами з вирішення соціально значущих проблем розвитку школи.

Для того щоб реалізувати цілі, зазначені в Програмі розвитку школи щодо вирішення соціально значущих проблем, необхідно надати Програмі яскраво виражену соціальну спрямованість через створення системи цільових проектів, наприклад «Соціум і школа», «Свято», «Підліток» та ін Таким чином, мова йде про соціальне проектуванні.

«Соціальне проектування - це науково-теоретична і одночасно предметна практична діяльність по створенню проектів розвитку соціальних систем, інститутів, соціальних об'єктів, їх властивостей і відносин на основі соціального передбачення, прогнозування та планування соціальних якостей і властивостей, які є значущою соціальною потребою. Прогнозовані, модельований і конструюються якості та властивості соціальних об'єктів дають можливість керувати соціальними процесами і є виразом того соціально нового, що характеризує тенденції соціального розвитку. Відповідно до цього соціальне проектування пов'язане з інноваційною діяльністю та впровадженням соціальних інновацій »[8].

Такими інноваціями можуть стати волонтерський рух, підтримка ініціатив депутатів місцевого самоврядування, дослідно-експериментальна робота в рамках мережної взаємодії з дошкільною освітньою установою, взаємодія з Радою ветеранів мікрорайону, в якому розташована школа, благоустрій території, створення Асоціації випускників та ін Соціальна необхідність у таких проектах з одного боку подолати стихійне розвиток соціальних процесів, з іншого - забезпечення їх спрямованості в область задоволення соціальних потреб, в тому числі в реалізації соціальної творчості. Особливу цінність соціальне проектування набуває в рамках локального громадянської спільноти - мікрорайону, інтелектуальним і творчим центром якого є ШКОЛА.

Список літератури:

1. Субетто А.І. Якість освіти: проблеми оцінки та моніторингу / / Стандарти і якість .- 2000 .- № 2 .- С.62-66.

2. Добреньков В.І., Слепенков І.М. Соціальне управління: Словник - довідник. - М., 1994.

3. Третьякова Т.Н. Теорія і практика маркетингу в структурі безперервної освіти: Автореф. дис. на здобуття уч. ст. д.п.н. - Челябінськ, 2001.

4. Щербова Т.В. Управління школою: маркетинговий підхід. СПбАППО, СПб., 2004, стор.13-14

5. Асмолов А.Г. Психологія особистості: Підручник. М.: Изд-во МГУ, 1990.

6. Лебедєв О.Е. Теоретичні основи педагогічного цілепокладання в системі освіти: Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук.

СПб.: РГПУ ім.А.І.Герцена, 1992

7. Воронков Д.А. Зміна характеру діяльності директора школи в умовах модернізації освіти: Есе. О. Є. Лебедєв. Модернізація управління освітою: перспективи та проблеми. СПб.: СПбАППО, 2006. С.74-80.

8. Виноградов В. Н., Ерліх О. В. Соціальне проектування локального громадянського суспільства у межах муніципального освіти. СПб: Леонтіївський центр, 2003

Фінансові стратегії розвитку загальноосвітнього навчального закладу

1.Економічна сутність фінансової стратегії діяльності організаціїа.

1.1.Поняття стратегії в плануванні.

1.2.Фінансова стратегія,її цілі,завдання.

2.Методи та механізми фінансової стратегії діяльності організаціїа.

2.2.Механізми.

3.Вибір фінансової стратегії.

3.1.Розрахунок фінансової стратегії.

3.2.Матриця фінансової стратегії.

3.3.Оцінка діяльності організаціїа.

Стратегія -це не просто функція часу,а також функція напрямку.Вона включає в себе сукупність глобальних ідей розвитку організаціїа.Відповідальність за розробку стратегії несе керівництво економічної організації.Сучасний темп збільшення обсягу знань настільки великий,що стратегічне планування -єдиний способ прогнозування майбутній можливостей.Воно забезпечує керівними огранами країни можливості розробки плану на тирвалий період.Стратегічне планування є також основою для прийняття рішень.Знання того,що необхідно досягти в майбутнему допомагає уточнити найбільш доцільні шляхи дій.

У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється конкурентноспроможності організації, мобілізації внутрішніх ресурсів, зниженню витрат, ефективному використанню фінансів школи,тощо.

Стратегія економічної організації -це сукупність її головних цілей та основних засобів досягнення даних цілей.Розробляти стратегічні дії організаціїа -це значить визначати загальний напрямок її діяльності.

Виробничо-господарська місія -набір певних параметрів,які описують арактер зовнішнього для огранізації середовища,що дає змогу визна-чити певні стратегічні зони господарювання,окремі сегменти,достапні ля проведення операцій.Аналіз поточних значень параметрів і їх прогноз дають можливість сформулювати ??стратегічний фокус??-пріоритетний напрям,на який необхідно сконцентрувати увагу та ресурси. Розробка фінансової стратегії ̶ це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку організації, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія суттєво впливає на загальну стратегію розвитку організації. Зміна середовища, в якому функціонує заклад освіти спричиняє коригування як фінансової так і загальної стратегії розвитку організації.

Другим важливим принципом стратегічного планування є багатоварі-антність планових розрахунків.Невідповідність між бажаною стратегічною метою та поточним станом організації визначається великою кількістю шляхів досягнення мети.Беручи до уваги фактори ризику та невизначенність розвитку зовнішнього середовища,вибрати єдину стратегію розвитку практично неможливо.

Наступний принцин -комплексність розробки стратегії.Він визначає,що кожний альтернативний варіант передбачає аналіз усіх без винятку питань його фінансової,ресурсної й організаційної забезпеченностівизначення та погодження часових та кількісних параметрів. Виділення ресурсів для досягнення тільки конкретної цілі гарантує стабільність реалізації стратегії, хоча обмежує можливість маневрування.

Вищезгадані принципи створюють основу специфічної для плануваннясистеми ??портфельного планування?? ,яка використовується практично,коли з великої кількості альтернативних стратегій вибрана базова,а решта залишається в портфелі. Розробка стратегії здійснюється по етапах,які включають усі необхідні елементи циклу прийняття управлінського рішення.Специфіка принципів стратегічного планування висуває на особливо важливе місце етап аналізу.Він включає :сукупність маркетингових досліджень -виявлення тенденцій розвитку ринків та їх сегментів,тестування,аналіз пробних продаж,визначення напрямків соціально-політичного та макроеко- номічного розвитку[1].

Фінансова стратегія -це генеральний план дій по забезпече- нню організаціїа грошовими засобами. Вона охоплює питання теорії та практики формування фінансів,їх планування, вирішує задачі,які забезпечують фінансову стабільність організаціїа в умовах змнного середовища.Теорія фінансової стратегії досліджує об?єктивні закономірності ринкових умов господарювання,розробляє способи і форми виживання в нових умовах,підготовки та ведення фінансових операцій.

Фінансова стратегія організаціїа включає в себе:

-аналіз фінансового стану;

-оптимізацію основних та оборотних засобів;

-розподіл прибутку.

Фінансова стратегія організації згідно зі своєю стратегічною ціллю забезпечує :

-формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

-виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

-відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям організаціїа;

-правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами;

-створення та підготовка стратегічних резервів;

-ранжування та поетапне досягнення цілей;

Таким чином успіх фінансової стратегії організаціїа гарантується при взаєморівновазі теорії і практики фінансової стратегії,при співпаданні стратегічних цілей з реальним економічним та фінансовим можливос- тям через жорстку централізовану фінансову стратегію.

Завданнями фінансової стратегії є:

-визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;

-визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб'єктами господарювання,бюджетом,банками,тощо.

-інансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності;

-вивчення економічних та фінансових можливостей ймовірних конкурентів,розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;

-розробка способів виходу з кризового стану та методів управління за умов кризового стану організації[2,3].

Розділ2.Методи та механізми фінансової стратегії.

Процеси трансформації економічної системи зумовлюють складність її поведінки(динаміка попиту і пропозиції,з?явлення нових технічних новшеств),а з цього -невизначенність значень характеристик майбут- нього стану ринкового середовища для окремого організаціїа.В цих умовах організаціїа всіх форм власності можуть забезпечити перс-пективу свого існування тільки на основі стратегічного планування,од-ним з важливих компонентів якого являються процеси формування і реалізації фінансової стратегії розвитку організаціїа. Оскільки фінансова стратегія організаціїа затрагує всі аспекти йогофінансової діяльності,можна стверджувати,що елементи механізму фінансового менеджмента повинні нести в собі механізми і інструменти формування і реалізаціії фінансової стратегії[4].

В основу структури системи стратегічного управління фінансами підп-риємства може бути положен класифікатор основних елементів меха-нізму фінансового менеджменту формування і реалізації фінансової стратегії організаціїа буде включати слідучі складникові :

-механізми внутришнього регулювання окремих аспектів формування і реалізації фінансової стратегії організаціїа;

-риночний механізм регулювання діяльності по розробці і реалізації фінансової стратегії;

-механізми державного правового і нормативного регулювання фіна- нсової діяльності організаціїа;

-інформаційне забезпечення процесів стратегічного планування і уп-равління фінансовою діяльностю;

-методи фінансового управління організаціїа,використовуємі в про-цесах розробки і реалізаціії фінансової стратегії;

-сукупність фінансових важилів,які забезпечують реалізуємість фінан-сової стратегії. Формування і реалізація фінансової стратегії як основи фінансового плану організаціїа базується на використанні внутришніх інструмен-тів.К ним можна віднести :

-традиційні інструменти фінансового управління -фінансовий аналіз,бюджетування,антикризисне управління;

-механізми фінансової реструктуризації -ліквідація нерентабельних,неплатоспроможних структур організаціїа,контроль за витратами грошових коштів,управління видатками виробництва,інтеграція капіталу з іншими організаціїами;

-інструменти ринку фінансових послуг - факторинг,страхування,лізинг Під зовнішними механізмами та інструментами можна враховувати регулятори взаємовідносин,які представляють собою зміни і доповнення к правилам взаємодії,формуючих на макроекономічному рівні.Ці коректировки к правилам взаємодії становляться інструментами фінансового управління в тому випадку,коли організаціїо ініціює їх і являється ексклюзивним користувачем з'являючих при цьому пільг і виділених ресурсів.

К інструментам,які підтримують процедури формування і реалізації фінансової стратегії розвитку являються :

-методики по виконанню окремих кроків загального процесу форму-вання і реалізації фінансової стратегії розвитку;

-моделі фінансового механізму організаціїа,іноваційних процесів,впливаючих на формування і реалізацію фінансової стратегії. Серед внутрикорпоративних фінансових інаструментів реалізації стратегії розвитку забезпечують методи фінансового планування і уп-равління організаціїа(??гнучкого бюджету??,проценту від продаж,ана-лізу беззбитковості,управління видатками),а також ситуаційні плани.

Метод гнучкого бюджетупредусматрює визначення капітальних зат-рат по проектам програми розвитку не у вигляді фіксованих сум,а у вигляді нормативів расходів,використовуємих як базу визначенні показники діяльності організаціїа,наприклад обсяг робіт по іновації.Ефективність розробленої фінансової стратегії,забезпечення її реалізації залежить від якості діяльності організаційної структури фінансових служб організаціїа,а значить організаційну структуру фінансово-економічного управління організаціїа можна рахувати внутришньоко-рпоративним інструментом формування і реалізації стратегії.Визначеня структурних компонентів,їх функцій,складає розробку такого виду організаційного механізму.

Метод проценту від продаж.Може бути використан для отримання оці-нок кожного елементу прогнозуємого бюджету і звіту о прибутках і збитках,які визначаються виходячи з запланованих обсягів продаж.В якості відправних процентних відношень вибираються відношення,які мають місце в поточній діяльності або отримані по ретроспективним даним,або відзеркалюючи бажаний стан з точки зору системи менед- жменту.Даний метод дозволяє дуже просто визначити склад pro forma балансу і звіт о прибутках та збитках.

Метод беззбитковості-метод аналізу точки розриву.Дозволяє визначити обсяги виробництва і продажу,які задовільняють умовам беззбитковості,отримувати інформацію для рішення о цільових розмірах прибутку,забезпечувати гнучкість довогострокових фінансових планів за рахунок можливостей варіації різноматних видів витрат,цін,обсягів продажу.

Серед механізмів внутришнього регулювання окремих аспектів формування і реалізації фінансової стратегії організаціїа представляє ін-терес метод управління видатками,базуємий на самосоглосованій дія-льності структурних підрозділів організаціїа.В основі цього методу лежать три принципа : полуфабрикатний метод обліку витрат,системоскладаюча діяльність головного економічного управління організаціїом і використання мотиваційних установок окремих виробництв,які виділені в самостійни центри відповідальності. Даний метод ефективно використовується для вже сталої номенкла-тури організаціїа і може розповсюджуватися на управління видатками по крупним контрактам.Кожен центр відповідальності може приймати участь в одному або кількох контрактах(проектах) організаціїа.

Механізми адаптації планів організаціїа к зовнішним умовам доцільно будувати на основі ситуаційних планів.Традиційно ситуаційні планирозглядались як методичний прийом забезпечення гнучкості загаль-нокорпоративної стратегії.Ситуаційний план являється в деякому смислі антиподом стртегічного плану.В ситуаційному плані передбачається,що ті чи інші передбачення,прогнози в стратегічному плані невраховуються. Ситуаційний план може бути ефективно використовуватися як механізм підтримки реалізації фінансової стратегії.Виходячи з цього ситуаційний план повинен визначити ті можливі або необхідні зміни,які повинні бути здійснені по відношенню к загальній стратегії,цілям і фінансовим субстратегіям організаціїа[4,5].

2.2.Механізми.

Розглянемо деякі механізми формування та реалізації фінансової стратегії розвитку організаціїа,створені і використовані в умовах тра-нсформування економіки. Механізм фінансової підтримки стратегії диверсифікації.

В сучасних умовах трансформування економіки України однією з най-більш ефективнішою стратегією неалізації розвитку для великих підп-риємств являється стратегія диверсифікації.Суть цієї стратегії полягаєв тому,що діяльність різноманітних підрозділів організаціїа організу-ється в різних галузях.При цьому підсилюються конкурентні позиції пі-дприємства в галузях,де має місце успіх,розширення сфери функціо-нування організаціїа.Входження організаціїа в ному галузь пов?яза-но з необхідністю витрат,до складу яких входять: інвестиції в виробни-чі організаціїа,додаткові інвестиції,пов?язані з подоланням вхідних бар?єрів(патеттування технологій),вартість опіру інших фірм,які вже находяться в галузі.

В даному випадку фактор видатки освоювання ринку може приймати значення детермінанта,таким чином,для реалізації стратегії дивер-сифікації потрібен механізм,який дозволе надати детермінанту такудинаміку,при якої він попаде в межі порогу приємливості. Цей механізм базується на ідеї переміщення ресурсів по складаючийся ринковій ситуації для підтримки навих ідей та розробки нових товарів.Склад механізму представляє собою багатокрокову процедуру :

1.За базис формуавння потоку внатришніх інвестицій організаціїо вибирає один-два контракти по основній продукції.

2.Нововведення рангується по степені ліквідації виробляємої на їх основі продукції.

3.В плани включають іноваційний процес,пов?язаний з нововведеннями,які мають найбільший ранг(N1).

4.Організується система управлінчого обліку для N1,по методу дифференційного обліку.

5.Використання дифференційного обліку знижує видатки по новведенню N1,і дозволяє здійснити стратегію цінового проникнення при русіпродукції,пов?язаної з цим нововведенням.

6.Схема бюджетування N1 і динаміка фінансових потоків по нововве-денню представляються у вигляді бізнес-плану.

7.Наявність у організаціїа вільних потужностей позволяє створитиумови для запуску механізмів інтенсивного капіталостворення.

8.Отримуючий вільний прибуток від реалізації продукту по нововведенню N1 використовується при формуванні іноваційного фонду для запуску іноваційного процесу по нововведенню N2.

9.При накопиченні засобів для покриття видаткової компоненти для нововведення N2 запускається процес по цьому нововведенню.

10.По мірі виходу кожного нововведення Ni в фазу зрілості вимикається механізм інтенсивного капіталостворення,а також здійснюється перехід к обліку повних видатків по центрам відповідальності.

Віртуальна фінансово промислова група.Діяльність організації,пра-цюючих по контрактам з закордонними фірмами і виробляючих висо-котехнологічну продукцію,характеризується радом особливостей.

-виробляєма продукція відноситься до класу складних технічних систем.Це обов?язково призводе к необхідності залучення в виробничий процес організації-суміжників для виробництів окремих деталей і вузлів;

-відсутність оборотних засобів практично у всіх організації України,призводе к практично некерованому росту загально виробничого і фінансового риску діяльності базового організаціїа;

-конкуренція на світовому ринку затрагує і фінансову стратегію підп-риємства.Так на тендерах по заключенні договорів на складну технічну продукцію західні конкуренти переносять боротьбу в область фінансової стратегії,тобто вони предлагають лізингову форму поставки продукції.В той же час відчизняні організаціїа не зможуть дозволитисобі такої форми фінансування робіт;

Таким чином з'являються загальні напрямки подолання поставших проблем:

-прискорити рух фінансових ресурсів від базового організаціїа до організації-суміжників;

-притримати надхожувальні к організаціїам-суміжникам грошові засоби в їх виробничому циклі;

-зконцентрувати в межах одного банку необхідні обсяги грошових засобів,за допомогою яких можливо буда задовільнити необхідність базового організаціїа в поповненні оборотних засобів зарахунок кредитних ресурсів;

Подолати поставші проблеми дозволяє використання снеціального механізму,який реалізує максимально замкнуту систему руху фінансо-вих ресурсів по визначеному контракту.Такий механізм будується,як ??віртуальна фінансово-промислова група??,яка формується при спів дії з Національним банком України.Ініціатором і організатором процесу створення цього механізму вистуває базове організаціїо.

Формування і функціонування механізму складається з слідучого.

Для організації-контрагентів(перший переділ) базового організаціїа відкривають рахунки в банку базового організаціїа з спеціальною відзнакою - це дозволяє розпоряджатися грошовими коштами,які поступають на рахунок тільки організаціїу -власника рахунку.Даний рахунок виключає нецільове використання грошових засобів,так як кошти на ньому не підлягаються до списання.Таким чином,і базове організаціїо і його контрагенти становляться клієнтами одного банку. Цей механізм дозволяє вирішити вище згадані проблеми,бо різко прискорюється швидкість проходження грошових засобів від базового організаціїа до контрагентів;оскільки грошові засоби залишаються в межах одного банку,то він може акумулювати їх для кредитування базового організаціїа,тощо.

Даний механізм реалізує ідею самоорганізації фінансових потоків.В якості базового елементу,який запускає цей процес є базове організаціїо -здійснювач контракту,також важливо роль грає Національний банк України і Кабінет Міністрів,які легалізують своїми рішеннями подобні схеми взаємовідносин організації і банківських структур[4,6,7].

Розділ 3.Вибір фінансової стратегії.

3.1.Розрахунок фінансової стратегії.

Проблема вибору фінансової стратегії діяльності організаціїа являється актуальною,виходячи з необхідності прийняття рішень в ринкових умовах.Тут основна увага приділяється оцінці поточного стану суб'єктів господарської діяльності.Приоритетним в даному напрямку досліджень являються передусім обоснований прогноз напрямків розвитку організаціїа,виробітка конкретних рекомендацій для недопушення можливих помилок і прорахунків і лише потім -констатування фактичного стану діл.Виходячи з цього,виробітка для цієї цілі моделі ви-бору фінансової стратегії являється доцільним.

Передусім потрібно визначити фінансову стратегію діяльності організаціїа як рекомендацію відносного цілісообразної зміни його фінан-сово-господарського стану в довгочасової перспективи,зформованою на базі кількісних характеристик фактичного фінансово-господарського стану в поточному і в наступних періодах.

Вибір оптимальних фінансових стратегій діяльності організаціїа передбачає комплексне дослідження сукупності економічний показників,яке обхватує усі аспекти фінансово-господарського стану.Ретроспективний аналіз за декілька послідовних звітних періодів дає можливість для виявлення тенденцій розвиткку організаціїа,а це дає можливість формуванню перспективних фінансових стартегій його діяльності[5].

Розробка фінансової стратегії грає не аби яку роль в розвитку діяльності організаціїа. Проаналізувавши в цілому вище згаданий мате-ріал, можна зробити деякі висновки.

Різноманіття фінансових механізмів та інструментів, традиційно використовуємих в країнах з ринковою економікою,потребують адаптації кумовам трансформуючої економіки України. Організаціїа,особливо працюючі в стратегічно важливих для економіки країни галузях,повинні формувати власні фінансові механізми та інструменти,виходячи з особливостей як кожного контракту,так і конк-ретних умов ринкового середовища -законодавчої бази,кон?юктури ринку та інших факторів.Для цього в складі економічних структур підп-риємства повинні створюватися підрозділи фінансової інженерії,які призвані самим тісним чином взаємодіяти з службами стратегічного планування і управління організаціїом.

Розроблені та реалізовані механізми фінансової стратегії,які наведені в курсовій забезпечують синергічний ефект -сформовані в результаті пільги та преференції для організаціїа ведуть в кінцевому рахунку кбільшому сумарному результату для економіки держави в цілому (платежі до бюджету на всіх рівнях,занятість працівників організаціїа розвиток потенціалу організаціїа).

Використання більшості сучасних та довольно струнких інструментів фінансової стратегії,нароблених в странах Заходу,особливо пов?язаних з наявності розвинутого фінансового ринку,потребує формування та розвитку фінансового менеджменту на макроекономічному рівні.З другого боку,банковським структурам потрібні мотиваційні механізми для підтримки процедур фінансової інженерії на взаємодіючих з ними організаціїами. Багато фінансових механізмів,у тому числі,які забезпечують діяльність організаціїа в маштабах світового фінансового ринку,могли б бути запущені та приносити значні результати вже зараз в випадку ле-галізації фінансових ресурсів ??тіньової економіки??.

Варіант перший — щире бажання реформувати освіту згідно з європейськими стандартами. У такому випадку слід негайно засукати рукава і почати масштабні реформи не лише на місцевому, а й на загальнодержавному рівні. Усвідомлюючи при цьому, що фінансова автономія — не інструмент для вирішення матеріальних проблем, а перший етап більш широкого явища — повної автономії школи, яка дає змогу впливати на навчальний процес: обирати програми, підручники тощо.

Варіант другий — пошук додаткових джерел фінансування шкіл за принципом «порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Адже грошей у бюджеті катма. Та й вибори на носі, а вони в нас не безплатні. Залишивши державне фінансування в тому ж обсязі, можна буде через спеціальні рахунки шкіл легально використати батьківські гаманці для покриття видатків, не профінансованих із держбюджету. На користь цієї версії свідчить той факт, що ідею автономії озвучили на нараді, де обговорювалися питання готовності шкіл до нового навчального року та заборгованості освітян за енергоносії.

Варіант третій — намагання перекласти відповідальність за недостатнє фінансування та проблеми організації навчального процесу з плечей влади на плечі директорів шкіл. Тоді в разі затримки зарплатні, нестачі підручників чи крейди влада зможе перевести стрілки на директора, звинувативши його в нездатності господарювати.

Детальний аналіз фактичного статусу загальноосвітніх навчальних закладів з

позицій Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що засновники (власники)

шкіл не наділяють їх правоздатністю та дієздатністю. Фактично кожна школа не є

юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом іншої юридичної особи

— районного (міського) управління освіти (див. табл. 1).

1.2. УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ

Додатково у «Положенні про загальноосвітній навчальний заклад»1 школі надаються такі

основні повноваження у сфері управління:

—мати рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку;

—бухгалтерський облік здійснювати самостійно або через централізовану бухгалтерію

управління освіти;Фінансова стратегія розвитку загальноосвітнього навчального закладу.

ЗНЗ має право, згідно з законодавством, «придбавати та орендувати необхідне обладнан-

ня та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи,