"Роль адміністрації навчального закладу у формуванні  соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі” 21.05.2010р.

Однією з важливих проблем сучасної системи освіти в Україні є підвищення ефективності роботи навчальних закладів, головним завданням яких є, як сказано в "Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті”, збереження та зміцнення фізичного й психічного здоров’я дитини, розвиток її творчих здібностей, реалізація потенційних можливостей особистості. Чільне місце при цьому належить активізації людського фактора, зокрема мобілізації зусиль усіх педагогічних працівників закладу освіти, спрямованість його керівників на створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі. Це особливо важливо для умов  закладу освіти, адже  педагогічні працівники є одними з найменш соціально захищених і саме в педагогічному колективі можуть отримати реальну морально-духовну й психологічну підтримку його членів, відчути солідарність і захистити свої професійні інтереси. 

Готуючись до семінару ми проаналізували наукове підґрунтя запропонованої проблеми. При всій значимості соціально-психологічного клімату для ефективного функціонування педагогічного колективу, в абсолютній більшості робіт увага вчених прикута до дослідження даного психологічного феномену в трудових виробничих і наукових колективах. 

Цьому були присвячені дисертаційні роботи Ф.Джафарова, А.Жамкочана, Т.Загрузіної, О.Засурцевої, Л.Зоріна, Б.Махмудова, Г.Скомаровського, І.Чорнобровкіна та ін. Значно менше досліджень проблеми психологічного клімату в педагогічному колективі: морально-психологічний клімат в педагогічному колективі як фактор становлення майстерності вчителя (Г.Виноградова); вплив стилю керівництва директора на соціально-психологічну атмосферу в педагогічному колективі (Є.Єрмолаєв); підготовка майбутніх психологів до створення психологічного клімату в педагогічному колективі (О. Мешко), а також аналіз проблеми формування соціально-психологічного клімату студентської групи як засобу становлення професійно-педагогічних якостей майбутнього вчителя (С. Висоцький). Найбільш вагомими доробками в дослідженні проблем соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі є роботи Н.Анікєєвої, Н.Коломінського, Л.Карамушки, Р.Шакурова. 

Педагогічний колектив закладу освіти відрізняється від інших колективів, як за цілями та умовами своєї діяльності, так і своєю структурою та професійними якостями його членів. Саме ці відмінності складають систему специфічних факторів, які впливають на формування соціально-психологічного клімату в  колективі.

Хоча соціально-психологічний клімат є вагомим важелем управління колективом, проте аналіз існуючої нормативної бази виявив суттєву недооцінку ролі соціально-психологічного клімату в діяльності педагогічного колективу шкільного закладу.

Разом із тим, проблема соціально-психологічного клімату не розглядається в контексті загально-педагогічної теорії з огляду на її значущість для розуміння процесів і явищ, які мають місце в закладі освіти. 

Актуальність і недостатній рівень теоретичної й практичної розробки проблеми соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі закладу освіти і визначили вибір теми семінару "Роль адміністрації навчального закладу у формуванні  соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі ”.

Мета семінару  полягає у визначенні умов і обґрунтуванні шляхів формування сприятливого соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі освітнього закладу.

Адміністрація кожного навчального закладу розуміє, що формування сприятливого соціально-психологічного клімату  як складного динамічного соціально-психологічного явища в педагогічному колективі можливе, якщо реалізується комплекс психолого-педагогічних умов, найголовнішими серед яких є:

• систематичне вивчення стану соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі 

• підвищення рівня психологічної готовності керівників закладу освіти до реалізації управлінської функції щодо формування соціально-психологічного клімату; 

• мотивація педагогічної діяльності членів педагогічного колективу шляхом розширення ділових і міжособистісних взаємин між ними, проведення цілеспрямованої організаційно-методичної роботи. 

В своєму виступі я розгляну

1. сутність і особливості змісту й структури соціально-психологічного клімату педагогічного колективу; 

2. сучасний стан розв’язання проблеми формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі; 

3. учасникам буде запропоновано експериментально перевірити психолого-педагогічні умови формування сприятливого соціально-психологічного клімату колективу через участь у практичній частині семінару ; 

4. у підсумку ми розробимо практичні рекомендації щодо педагогічного управління процесом формування та умов оптимізації соціально-психологічного клімату у педагогічному колективі освітнього закладу. 

Серед численних дефініцій, які позначають  спк ("психологічний клімат”, "емоційний клімат”, "товариська обстановка”, "соціологічний мікроклімат”, "психологічна атмосфера”, "моральна атмосфера”, "моральний стан групи”, "морально-психологічний клімат”, "поле колективу” та ін.), найбільш точним, на наш погляд, є поняття "соціально-психологічний клімат”, яке охоплює соціальні, психологічні та соціально-психологічні аспекти групової взаємодії у всій своїй складності та різноманітності зв’язків і взаємовідношень.

       Аналіз соціально – психологічного клімату колективу, дає можливість діагностувати та оцінювати його за шкалою "позитивний – негативний”, "сприятливий – несприятливий”, "який задовольняє – який не задовольняє”.

Пропоную розглянути критерії соціально-психологічного клімату в колективі.

Психологічно-особистісний критерій соціально-психологічного клімату виявляється через показники 

задоволеності педагогічною діяльністю й членством у педагогічному колективі закладу; 

самопочуття особистості та рівень комфортності; 

ступінь ідентифікації з колегами та керівниками закладу.

Соціально-груповий критерій виявляється через характер взаємин у педагогічному колективі по горизонталі й вертикалі; 

стиль керівництва директора; 

рівень конфліктності між членами колективу та масштабність і глибину психологічних бар’єрів, які лежать на шляху спільної педагогічної діяльності.

Діяльнісно-рольовий критерій соціально-психологічного клімату виявляється через рівень активності членів колективу в педагогічній діяльності, її творчого моделювання та інноваційного втілення; 

характер виконання функціонально-рольових обов’язків і стан трудової дисципліни в навчальному закладі.

Сучасні дослідження засвідчують, що соціально-психологічний клімат в педагогічному колективі шкільного закладу впливає як на задоволеність професійною діяльністю співробітників, так і їх ставлення до виконання своїх професійних обов’язків.

 Важливе значення при цьому мають міжособистісні взаємини в педагогічному колективі: взаємини з колегами та керівництвом, а також з батьками дітей 

Саме ці взаємини розглядаються багатьма дослідниками вирішальним фактором становлення соціально – психологічного клімату у педагогічному колективі.

Від  чого залежить соціально-психологічний клімат у колективі?

Аналіз стану створення сприятливого клімату свідчить, що він значною мірою залежить від 

рівня організаційно-управлінської та методичної роботи, 

психологічної культури та стилю діяльності керівника, 

мотивації співробітників до педагогічної діяльності 

підтримання сприятливого клімату у колективі. 

Особливо важливим при цьому є  об’єднання педагогів  закладу навколо однієї педагогічної ідеї, спільних професійних і особистих інтересів.

Кожний навчальний заклад обирає власну траєкторію розвитку та об’єднувальну ідею. Так, п’ять років тому об’єднувальною ідеєю для нашого закладу стала робота по збереженню навчального закладу. Адже тоді стояла загроза закриття школи у зв’язку із скороченням чисельності учнів. Ця ідея стосувалась кожного члену колективу, була пов’язана із збереженням робочих місць, та збереженням першого навчального закладу міста.

Через кілька років нас об'єднала ідея  підвищення іміджу навчального закладу, яка є актуальною і сьогодні.

В річному плані  роботи нашого закладу відображаєтья цілеспрямована робота з педагогічним колективом по його згуртуванню, налагодженню сприятливого соціально-психологічного клімату у ньому.  

Планом роботи школи передбачені такі напрямки роботи як

1)мотиваційне налаштування членів педагогічного колективу на створення та підтримання сприятливого клімату;

2)інформаційно-роз’яснювальна робота щодо міжособистісних взаємин, конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій у колективі;

3)організаційно-управлінські заходи щодо уточнення структури закладу, підбору та розміщення педагогічних кадрів;

4)робота з молодими спеціалістами, з метою успішної їх соціально-психологічної та професійної адаптації;

5)забезпечення умов для відпочинку та зменшення емоційної напруги, інтенсифікації міжособистісного спілкування між членами педагогічного колективу;

6)психоконсультаційна та психокорекційна робота з окремими членами педагогічного колективу й керівництвом закладу.

Необхідною умовою управління процесом формування соціально-психологічним кліматом у педагогічному колективі є діагностика його стану в конкретному закладі освіти, врахування рівня усвідомлення та оцінки його членами колективу. Щороку адміністрація нашого закладу проводить опитування щодо оцінки членами колективу соціально-психологічного клімату. Для опитування використовуємо анкети Фідпера, які дозволяють у значній мірі отримати реальну інформацію.

Останні опитування показали, що в колективі є високий ступінь задоволеності діловими (89,0% опитаних) і міжособистісними (89,0%) взаєминами з колегами по роботі. Стосунки з керівництвом  оцінюються, як показують результати опитування, так: 34,2% членів педагогічного колективу оцінює свої стосунки з керівництвом закладу як чисто ділові, а 65,8% - як дружні. 

Аналіз показує, що в колективі мають місце досить ефективні міжособистісні контакти, які  сприяють кращій обізнаності один про одного. Та і сама специфіка організації роботи така, що взаємодія між вчителями переважно відбувається в методичних об’єднаннях, що забезпечує інтенсивні взаємини в межах всього педагогічного колективу.

Більшість респондентів назвали такі характеристики стосунків у колективі: 

взаємодопомога та взаємопідтримка, 

дружелюбність між членами колективу, 

доброзичливість у стосунках, 

взаєморозуміння, 

відвертість і чесність, 

діловий професійний характер стосунків, чуйність один до одного).

Технологія формування сприятливого клімату у педагогічному колективі   ґрунтується на врахуванні функціонально-цільових, структурно-організаційних, соціально-психологічних особливостей цього колективу, а також індивідуально-психологічних і професійно-ділових характеристик його членів.

Організаційна  структура педколективу сприятлива для утворення "педагогічної команди” у складі співробітників, за умови узгодженості їх педагогічних підходів, зближення ділової та міжособистісної системи взаємин, високої інтенсивності міжособистісних контактів. За цього особливого значення набуває проблема психологічної сумісності між членами колективу.

Особливий емоційно-діловий фон взаємин у педагогічному колективі закладу задаєьтся жіночим його складом, керівником якого, зазвичай, є також жінка. 

Особливий інтегруючий, формуючий і коригувальний вплив при цьому має директор за умови достатньої його мотиваційної, психологічної та фахової готовності до створення сприятливого клімату у колективі. Саме на директорі школи в значній мірі лежить відповідальність за стан морально-психологічного клімату в колективі. Власним прикладом, власною мнерою спілкування керівник задає тон стосунків. Досвід показує що вчителі часто наслідують прийоми спілкування, запозичуючи їх у керівника. Чи добре, що переважна більшість членів педколективів жінки? Чи добре, що переважна кількість керівників установ освіти – жінки. Мабуть, це тема окремої дискусії.  Що стосується гармонійного клімату в колективі відсутність чоловіків знижує гармонійність стосунків, нівелює різноманітність стосунків між його членами. Тому адміністрація школи докладає значних зусиль по створенню гендерного балансу в колективі. Сьогодні у нас працює 9 чоловіків, з яких 5 педагогів. Звичайно, це недостатньо. Ми не створюємо особливих умов для роботи чоловікам, але враховуємо особливості підходів у роботі з чоловіками, розуміючи суттєві їх психологічні відмінності. 

Зрозуміло, що більш пріоритетними напрямами роботи для керівників є забезпечення належного матеріально-технічного стану закладу, пошук джерел фінансування, організація методичної роботи, підтримання трудової дисципліни підлеглих, налагодження стосунків із  вищестоящими органами освіти тощо. Та створення психологічного клімату в цьому переліку має займати важливе місце, оскільки забезпечить психологічний комфорт в тому числі і керівнику.

Однією із найважливіших умов підтримання керівником  закладу сприятливого клімату в педагогічному колективі є мотивація професійної діяльності співробітників. 

Хоч більшість директорів (93%) вважають, що основним стимулом професійної діяльності є матеріальне заохочення, підлеглі прийнятними для себе вбачають і такі прийоми стимулювання як прояв довіри до вчителя, звільнення його від надмірної адміністративної опіки, контролю; створення умов для професійної творчості; об’єктивна оцінка результатів праці та формування на підставі неї громадської думки; запровадження нетрадиційних форм методичної роботи (ділові ігри, педагогічні консиліуми, методичні мости, "мозкові атаки” тощо). 

Особливе значення має фактор особистісної орієнтованості всього різнобарв’я педагогічної діяльності та організаційно-методичної роботи: реалізація демократичних принципів управління й професійного спілкування, гуманізація взаємин по "горизонталі” та "вертикалі”, врахування інтересів і потреб всього колективу та окремих його членів, підвищення психологічної культури співробітників, створення творчої атмосфери та уникнення жорсткої регламентації діяльності працівників, запобігання психотравмуючих конфліктних ситуацій і надання психологічної допомоги та підтримки членам "педагогічної команди” .

Які фактори негативно впливають на соціально-психологічний клімат в колективі?

До факторів-демотиваторів професійної діяльності працівників, які негативно позначаються й на кліматі у педколективі слід віднести такі: 

низький рівень заробітної плати та несвоєчасність її виплати; 

неповне педагогічне навантаження  і необхідність через це пошуку додаткової роботи;

нераціональний розподіл функціональних обов’язків між членами колективу; переобтяженість формальною роботою (необов’язкові зібрання та засідання, оформлення паперів, підготовка до інспекторських перевірок, складання звітів тощо); 

необ’єктивна оцінка та несправедлива критика; 

авторитарно-директивний стиль керівництва та ін.

Важливим фактором підтримання позитивного клімату в колективі є залучення членів колективу до прийняття управлінських рішень. Часто через нерозуміння та обмеженість інформації педагоги критично ставляться до абсолютно обґрунтованих управлінських рішень. Ми аналізували причини такого ставлення і спробували змінити процес прийняття управлінських рішень. Механізм цього процесу полягає у проведені системи нарад - консультацій, на яких педагогам формулюємо проблему та описуємо очікуваний результат. Об’єм пропозицій, які генерують самі вчителі перевищує ті варіанти, які може запропонувати сам керівник. Запропонувавши той чи інший варіант управлінського рішення, педагоги зі значно більшим ентузіазмом і розумінням виконують його. На перших порах застосування мозкового штурму не приносило високих результатів, пропонувались шаблонні варіанти, та тепер вчителі пропонують оптимальні варіанти рішень, які ми використовуємо в управлінській діяльності. Так, наприклад, вчителі початкової школи запропонували  цікавий варіант організації наукової діяльності учнів. 

Звичайно, залучення вчителів до прийняття управлінських рішень мають свої позитиви і негативи, тому ними доцільно користуватись з урахуванням змісту та особливостей конкретної управлінської ситуації.

Соціально-психологічний клімат в колективі в значній мірі залежить від того, який стиль керівництва використовує керівник. Серед стилів керівництва особливу увагу хочу звернути на індивідуальний стиль. Індивідуальний стиль є інтегрованою, ієрархічно побудованою системою, в якій один або кілька компонентів є домінантними, а інші субдомінантними. Кожний керівник у притаманному йому стилі поєднує елементи класичних демократичного, ліберального та авторитарного стилів, віддаючи перевагу одному з них. Залежно від конкретних управлінських ситуацій, в які потрапляє керівник, ті чи інші компоненти стилю можуть виступати на передній план,  допомагаючи йому адаптувати себе і свою діяльність до конкретних умов життєдіяльності колективу.  

Одна з основних умов забезпечення мотивації працівників навчального закладу полягає у тому, що таку мотивацію може забезпечити лише той керівник, поведінка якого також умотивована Скільки б ми не закликали колектив до виконання високих завдань, якщо сам керівник не готовий до їх виконання, колектив відреагує адекватно.

Так, запровадження нових інформаційних технологій у нашому колективі йшло досить непросто. Ми виділили лаборанта та визначили години роботи комп’ютерного кабінету, в які вчителі могли  опановувати компом. Першопочатковий інтерес змінився байдужістю і через місяць в кабінеті ніхто не залишався. Наступним кроком стала програма Інтел, до якої були залучені заступники директора. І тільки активний інтерес та особистий приклад спонукали колектив інтенсивніше опановувати інноваційні технології.

Є дві стратегії забезпечення мотивації працівників: негатива і позитивна.

Негативна базується на методах тиск, які діють на працівника зовні і змушують працівника виконувати ті чи інші завдання. Позитивна стратегія має протилежний зміст, вона виходить із внутрішньої суті працівників: урахування їхніх потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, життєвих планів і ґрунтується на досягненні певної згоди між мотивацією освітньої організації загалом та мотивацією окремого працівника зокрема. 

При прийнятті рішень переважно користується позитивною мотивацією, однак без певного тиску забезпечити ефективний навчально-виховний процес не вдається.

Особливості матеріально-економічних, технологічних, санітарно-гігієнічних умов праці в колективі.

Проблема покращення матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу вирішується так. Проблема в тому, що потрібно пояснити чому саме в цей клас, цьому вчителю поновлюється обладнання. Підхід такий якщо вчитель проявляє ініціативу сам, активізує батьків, йому віддається перевага.

Психологічна культура працівників – основа сприятливого клімату

Настрій. Настрій людини — це відображення його внутрішнього стану. Але в сфері виробничої діяльності людей настрій кожного може но впливати на результати роботи всього колективу. Вчені засвідчують, що при доброму настрої продуктивність праці часом підвищується на ЗО і більше відсотків, а при поганому — падає на 40-50 відсотків.

Настрій людини залежить від багатьох факторів, наприклад, від фізичного самопочуття. Так, люди, які страждають різними хронічними захворюваннями (гастрит, гіпертонія й інші), нерідко бувають дратівливими. В такому стані люди навіть на справедливі зауваження керівника можуть дуже бурхливо реагувати. Ось чому керівнику необхідно знати стан здоров'я своїх підлеглих і враховувати ці обставини при роботі.

Робота психологічної служби, надання психологічних консультацій

Особистісний ріст адміністрації школи та педагогічного колективу

Участь в семінарах

Підготовка власних розробок творчих, наукових, 

Особисте захоплення

Участь у всіх заходах в позашкільний час

Особисті таланти

Підсумок

 Над розробкою  довготривалої системи роботи щодо формування сприятливого СПК в педагогічному колективі  закладу ми працюємо і сьогодні. Вона включає в себе:

а) формування культури міжособистісних взаємин, психологічної готовності до створення СПК в працівників: спілкування, розвиток комунікативних умінь; коригування мікроклімату;

б) мотиваційно-цільове налаштування членів педагогічного колективу закладу на формування та підтримання сприятливого психологічного клімату (діагностика стану СПК, коригування міжособистісних взаємин, консультування з питань конструктивному розв’язанні конфліктів, розширення сфери спілкування);

в) організацію управлінської діяльності керівництва  закладом  (підвищення рівня психологічної культури керівника та вибір оптимального стилю керівництва; підбір і розміщення кадрів, сприяння створенню "педагогічної команди”; стимулювання педагогічної діяльності співробітників; турбота про підвищення їх кваліфікації та професійну самореалізацію; створення сприятливих умов побуту та відпочинку; запровадження роботи психологічної служби закладу).